Сьогодні непогано — завтра буде краще
У майстерні діловито гуде верстат — юнак за ним вправно нарізає заготовки для майбутніх меблів. Справа нібито звичайна: адже для третьокурсника Державного навчального закладу «Вище професійне училище № 2 м. Херсона» Володимира Андрющенка це практичне заняття. Та його робоче місце — за сучасним обладнанням італійського виробництва вартістю близько десяти тисяч євро, яким нечасто можуть похвалитися навіть приватні меблеві цехи та фабрики по всій Україні. До того ж, придбали його коштом навчального закладу!
На італійському деревооброб верстаті працює третьокурсник Володимир Андрющенко
— Новий верстат опанував два роки тому, а до того доводилося працювати на старих, виготовлених ще за часів СРСР. Італійський агрегат менший за габаритам, не такий громіздкий та гучний і дуже точний. Працювати за ним значно зручніше, і на ньому, здається, гнати брак просто неможливо. Робив і шафи, і столи, і ліжка. Причому не як моделі для тренування, а виконував серйозні замовлення. Тепер ці столи й ліжка справно служать у кардіоцентрі та клінічній лікарні імені Карабелеша, а я за свою роботу отримую зарплату на додачу до стипендії, — зі скромною гордістю розповідає Володимир. — Опанувати таку техніку для мене — не просто навчальне завдання, а й можливість гідно заробляти після закінчення училища. Адже звичайний столяр-початківець у Херсоні може розраховувати на зарплату до 10 тисяч гривень на місяць. А столяр-верстатник отримує удвічі більше.
Старший майстер ВПУ 2 Григорій Соколов на виставці робіт своїх вихованців
Пишається професійним зростанням вихованців і старший майстер —ВПУ № 2 Григорій Соколов. Але заслужений працівник профтехосвіти України, котрий віддав училищу понад 30 років свого життя, дотримується правила: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому з майстерні веде на виставку робіт своїх учнів у фойє навчального корпусу. А там просто очі розбігаються: тут тобі й м’які фотелі, й кухонне начиння, і дитяча стінка для гімнастичних вправ, і навіть електрокамін. Все зроблено руками юних умільців і гідне прикрасити приватний котедж чи квартиру.
Диво альтанка біля входу до ВПУ 2 у Херсоні
Але далі буде ще краще, впевнена заступник директора училища Людмила Воїнова.
— Спеціальність столяра у ВПУ № 2 уже трансформувалася у спеціальність верстатника деревообробних верстатів і меблевика — саме така сьогодні максимально затребувана на ринку праці, — розповіла Людмила Леонідівна. — До того ж, подали заявку на створення цілого навчально-практичного центру з деревообробки, обладнаного верстатами австрійського виробництва. Вони будуть коштувати 2,9 млн гривень, причому з них 460 тисяч готове виділити наше училище, 750 тисяч — місто. А іншу частину суми сподіваємося отримати з державного бюджету.
Вивіска навч практ центру у ВПУ 2
Дайте «вудку», а «рибу» самі зловимо
Життя, як і специфіка робочих професій, нині стрімко змінюється по всьому світу. За часів СРСР, скажімо, набір основних інструментів будівельника, як і матеріали, залишалися тими ж упродовж багатьох десятиріч: вапно, цемент, пісок, цегла, масляна фарба тощо. Тепер технології у галузі прогресують просто на очах, оновлюючись по кілька разів на рік! Раніше ніхто й уявити собі не міг, що ту ж кахельну плитку можна буде клеїти не тільки на цегляну чи бетонну стіну, а просто на гіпсокартон чи навіть метал. А тепер «хитрі» суміші та клеї це дозволяють робити з легкістю — треба тільки розуміти, що і в яку чергу наносити на робочу поверхню. Тож ринок праці неухильно диктує свої правила й вимагає встигати за технологіями, аби молодих робітників після закінчення навчання роботодавцеві не довелося переучувати. У ВПУ № 2 за ними точно не відстають. Та і як відставати, маючи у партнерах всесвітньо відомі компанії!
— Із 2005 року створюємо в навчальному закладі мережу навчально-практичних центрів за участі власників німецьких брендів «Хенкель Баутехнік» і «Кнауфф». З 2018 року до них приєдналася польська «Снєжка», а нещодавно — й український «Полімін». Для училища вони безкоштовно виділяють цілі добірки технічної літератури, підручники, навчальні фільми, матеріали. Таке партнерство лише на користь: впродовж останніх 15 років наші учні 13 разів виборювали призові місця на всеукраїнських фахових конкурсах, двічі входили до десятки кращих на конкурсах міжнародних. Ті ж виробники не залишають призерів без нагород. Але нагороджують не грішми, а дорогими інструментами, якісним спецодягом. Як на мою думку, правильний підхід — фахівцю потрібна «вудка», а не «риба». «Рибу» у вигляді гідної зарплати він і сам зловить, — зауважує директор училища Олександр Супрун.
Директор ВПУ 2 Олександр Супрун
У Вищому професійному училищі № 2 готують штукатурів, плиточників, монтажників, електрогазозварювальників та електромонтерів, навіть техніків-будівельників — це вже інженерна кваліфікація зі ступенем молодшого бакалавра, котрих, за бажання, приймають одразу на 3-й курс Херсонського державного аграрно-економічного університету. Якість їх підготовки говорить сама за себе: навіть у коронавірусну кризу, коли темпи будівництва різко впали, 82% випускників працевлаштовуються за основним фахом в Україні, знаходячи вакансії з дуже пристойними стартовими зарплатами. Ну а в кого запити більші, їдуть за кордон — вихованці херсонської «вишки» сьогодні котируються у всьому світі: від сусідньої Польщі аж до Нової Зеландії. Тобто всюди, де цінують уміння працювати зі складною технікою і новими будматеріалами, точність і добросовісність.
Грамотний універсал — кожен
Штукатур Настя Остистова ВПУ 2
21 травня нинішнього року ВПУ № 2 м. Херсона святкуватиме півстолітній ювілей. Воно входить до 100 кращих професійно-технічних навчальних закладів України і в десятку кращих ПТНЗ будівельного профілю у державі. Адже в училищі кожен куточок будівель та прилеглої території перетворили на полігон для випробування нових технологій і матеріалів. Близько 500 юних майстрів, котрі вчаться різьбленню по каменю, звели біля входу до навчального корпусу неймовірно красиву альтанку з пиляного вапняку.
Данило Левчук готує електродвигун до тестування
Оздоблювальники облаштували вхід до аудиторій арками й колонами, гідними розкішних палаців. Та й меблі в багатьох аудиторіях теж «мейд ін ВПУ». Утеплення стін гуртожитку й навчального корпусу — також результат успішної практики майбутніх будівельників. Адже тут у пошані універсальність: учні ВПУ № 2 опановують не одну професію, а паралельно дві-три.
Юні майстри з ВПУ 2 впевнено почуваються навіть на риштуванні
Приміром, штукатурові до снаги ще й мулярство та малярство, електромонтер не зганьбиться і як газоелектрозварювальник. Та й дизайнерські уміння їм не чужі — вистачає хисту навіть давати нове життя речам, які вийшли з вжитку. У цьому я пересвідчився на уроці технологій. Примітив, як третьокурсники Олександр Румянцев та Олексій Стеренок зосереджено розкладають на парті набір старих компакт-дисків. Ну куди їх — тільки на сміття. Але минуло півгодини, і «непотріб» перетворився на цілком функціональну річ — підставку.
Юні дизайнери з ВПУ 2 за виготовленням підставки
До слова: майстерність учнів училища давно вже оцінили підприємці та керівники будівельних організацій. Воно й зрозуміло чому: якість виробів бездоганна і ціна дешевша. Тож охоче замовляють тут хто решітки, хто армокаркаси тощо. Ось і зараз майбутні електрозварники мудрують над виготовленням ящиків під будівельні розчини — частину для себе, для роботи учнів на будовах, а решту на замовлення.
Колонна від учнів ВПУ 2
— Наші учні на будовах виконують різні роботи за державними розцінками, гарантуючи при цьому високу якість, — розповідає директор училища Олександр Супрун. — При цьому половину зароблених грошей йде на розвиток навчальної бази закладу, а половина — на зарплату учнів. Стипендія за ними в цей час зберігається.
До коронавірусного карантину училище щороку заробляло таким чином більше двох мільйонів гривень, зауважує Олександр Федорович. Зараз ситуація дещо змінилася, але без заробітку не залишаються.
Що й казати: хороший будівельник будь-де зможе заробити собі не лише на хліб.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
