Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури. Життя поетеси – це легендарний подвиг мужньої і мудрої людини, ніжної й нескореної жінки, геніального митця і борця, рівноцінну постать якій важко знайти навіть на планетарних художніх теренах.

Народилася Лариса Косач 25 лютого 1871 року в невеликому містечку Звягель (нині - місто Новоград-Волинський  Житомирської області). Батько письменниці, Петро Антонович Косач, - дворянин, якийдуже любив літературу і живопис, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади. Мати, Ольга Петрівна Косач, — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, яка писала під псевдонімом ОленаПчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок».

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Стан здоров’я погіршується, загострюється туберкульозний процес на суглобі ноги. Та ніякі фізичні страждання не могли подолати сильної натури поетеси. У найтяжчі часи, наскільки дозволяють обставини, вона продовжує працювати, у стосунках з рідними і друзями намагається ніколи не обтяжувати їх своїми проблемами, зберігаючи видимий спокій та оптимізм.

Все життя Лесі Українки – свідоме служіння ідеї братерства. Перекладацька діяльність, популяризація серед українства досягнень світової думки і відкриття України іншим народам – взірцевий приклад подвижництвамитця.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі.

До святкування даної дати в навчальному закладі були заплановані заходи: показ презентації про життя та творчість Лесі Українки під час перерв, бібліотечний урок, виховні години присвячені поетесі, конкурс стіннівок «Цікаве з життя та творчості Лесі Українки».

 

Підвівши підсумки конкурсу стіннівок були визначені переможці: 

І місце - 35 група,
ІІ місце - 37 група,
ІІІ місце -  31 група.
 

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1

 25 02 1